9-річна Валерія Сакун разом з родиною — двічі переселенка: спочатку родина переїхала з рідного Донецька до Торецька, а згодом і до Калуша. Тут дівчина надихнувшись прикладом іншим дітей, та почала волонтерити: плести з мамою браслети, готувати пастилу та створювати власними руками ангелів-охоронців. Загалом Валерія передала на потреби українських захисників 116 тисяч гривень.

Сьогодні юна волонтерка не припиняє допомагати військовим, а навпаки — планує працювати ще більше.

Про сім’ю Сакунів, їх евакуацію до Калуша та волонтерство розповіли в репортажі «Вікна».

Мирне життя в Донецьку було чудовим: дім, робота, сімейний затишок, позитивні емоції. З теплотою Вікторія Сакун згадує улюблені місця: «Донбас-арену», парк «Вікторія», торгово-розважальний центр «Донецьк сіті». Це все було в минулому — мирному — житті. Війна змусила покидати рідний край двічі. З початком повномасштабного вторгнення, коли почали лунати вибухи, родина, яка на той час була в Торецьку, одразу вирішила виїжджати. Добиралися три дні машиною. Дорогою зупинялися в Дніпрі, Вінниці, Івано-Франківську, де тиждень жили в спортзалі ліцею. В обласному центрі Прикарпаття житла не знайшли, адже ціни були занадто високими. До Калуша потрапили випадково, адже чоловік знайшов тут роботу, пригадує Вікторія Сакун. Так і живуть тут досі.

Першою допомогою для армії були грошові внески у фонди. Згодом Валерія захотіла самостійно волонтерити, бо побачила, як інші діти продають солодощі, лимонад, різні вироби ручної роботи, а кошти передають на потреби ЗСУ. Першими виробами були браслети дружби: на виготовлення одного потрібно витратити близько семи хвилин. Вартість браслетика — 20 гривень. В роботі використовуються кольорові стрічки, ножиці і запальничка, щоб обпалити кінчики.

Кольори використовували різні. Але їх не дуже купували, тому вирішили плести синьо-жовті та червоно-чорні браслетики. Матеріали замовляємо в Інтернеті. Мені захотілося допомагати ЗСУ, бо бачила, що наші воїни не в дуже гарних умовах», — розповідає 9-річна Валерія.

Коли дівчинка вперше вийшла продавати вироби на вулицю, то багато людей підходили, цікавилися, просили сфотографуватися і, звісно, купували браслети.

Хочу, щоб люди підтримували ЗСУ, щоб вірили в них, допомагали. Нашим військовим бажаю скорішої перемоги і щоб вони всі скоріше повернулися живі та здорові», — вірить Валерія Сакун.

Допомога маленької дівчинки не залишає байдужими військових, які на знак вдячності передають їй шеврони та підписані прапори.