Ср. Вер 28th, 2022

Науковці Прикарпатського університету провели дослідження урочища Зампіль над річкою Лімниця в селі Сокіл Галицької громади.

Нещодавно учасники Карпатської історико-етнологічної і археологічної експедиції Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, науковці Богдан Томенчук, Василь Климончук, Роман Кобильник, Борись Хруслов під керівництвом професора Миколи Кугутяка провели польові дослідження урочища Зампіль, що знаходиться над річкою Лімниця в селі Сокіл Галицької територіальної громади Івано-Франківського району, йдеться на сайті ПНУ.

За результатами обстеження вони виявили скельний виступ, який має вигляд чіткої прямокутної вежі, висотою біля 7, шириною 4 на 5 метрів. На вершині цієї вежі знаходиться жертовник із висіченим в камені зображенням лівої людської стопи довжиною 120 см., глибиною 60 см., яка зорієнтована на північний схід в напрямку літнього сонцестояння. Під жертовником виявлена печера, яка сьогодні засипана камінням. З печери по карнизу йшов вихід до річки Лімниця.

Сьогодні жертовник і стопа недоступні для перегляду. Вони закриті надбудованою дерев’яною оглядовою площадкою. Як відомо, біля жертовника розташовувався Сокільський наскельний монастир. За усними переказами неподалік від цього місця відбулося об’явлення Пресвятої Богородиці.Треба відзначити, що чисельні археологічні розкопки проведені в середині ХIХ ст. Г.Осcовським, та у 1970-х рр. Б. Василенком виявили, що на цьому місці люди безперервно проживали з часів кам’яної доби і до наших днів.

Загалом, скельно-печерний оборонний

комплекс урочища Зампіль села Сокіл містить нашарування різних епох і періодів. Відзначимо також, що на території краю відомі десятки подібних пам’яток, які відносяться до різних історичних епох (від енеоліту до середньовіччя).У результаті багаторічних комплексних досліджень Карпатською історико-етнологічною і археологічною експедицією Інституту історії, етнології і археології Карпат встановлено Карпатський і Дністровський пояси печерних пам’яток, які нараховують сотні культових об’єктів. Вони засвідчують значне поширення печерно-аскетичної форми чернечої аскези.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *