Щозими українські Карпати манять до себе тисячі туристів та альпіністів. По гірських схилах справді можна піднятися вище неба, проте інколи навіть незначне сходження зі стежки чи позапланове заглиблення в ліс може забрати людське життя.

Святкування у горах — цікава ідея для нестандартної зустрічі нового року та проводів старого. Проте інколи це може закінчитися як не лавиною, так смертельно небезпечним обмороженням. Про небезпеку українських Карпат журналісти Depo.ua розпитали Оксану Корсун — туристку, яка вже 22 роки поспіль ходить з великими групами зустрічати Новий рік у горах.

“Якщо йде гарненький турист у новенькому спорядженні — значить, йде проблема”.

Знайомий рятувальник Оксани Дмитро Васильович колись описував проблемних туристів так:

“Йде гарненький, весь у новенькому одязі, вдягнутий по останньому писку моди — тисяч до 100 гривень. І це точно проблема, бо нове спорядження — це показник, що найчастіше йдуть у гори вперше, обов’язково щось відзначати (часто — Новий рік). То такі все знають, вони найрозумніші — все дізнаються в інтернеті. А коли бачу, що йде чолов’яга чи жінка в старенькому одязі, а з нового — лише палиця чи криголам, то обійдеться без проблем”. Оксана Корсун пригадує, що гори помилок не пробачають — хто б їх не робив і в якому б спорядженні не був.

“Кілька років тому група з трьох людей підіймалася на гору Піп Іван. Потрапили у хурделицю, хоч були якісно екіпіровані, але втомилися — з сил почав вибиватися їхній товариш, який вперше з цими двома пішов. Досвідчені гірники вирішили поставити намет, хоча не вміли цього робить. Все це затяглося десь на годину, товариш — знесилений, його загорнули у три спальні мішки. Поки встановили намет — він помер”, – розповідає вона.

“Якби знали про виживання в горах — його можна було б врятувати”.

Оксана Корсун пояснює: одне з головних правил, про яке забувають у горах — що втома може призвести до смерті.

“Нас не гріє одяг — ми самі виробляємо тепло, яке він може затримати. Якщо ми перестаємо рухатися, закінчується наша енергія — тіло перестає виробляти тепло. Немає тепла — ми замерзаємо. Тому коли той товариш почав замерзати, його не потрібно було кутати у мішки — він повинен був присідати, ходити по колу, якщо геть немає сил — повзати рачки. Ще один варіант — їсти калорійні продукти, немодні: цукор, сало, шоколад, халву. Не галети й точно не сухарики. І третій варіант — випити алкоголю. Небагато – 20-50 грам, це столова ложка, для активізації кровообігу. Якщо випити більше — градуси виконають функцію анестезії й ми просто перестанемо відчувати, як відморожуються частини тіла”.

Правила поведінки в Карпатах, які допоможуть вижити.

Оксана наголошує: навіть якщо ви плануєте провести в горах лише кілька годин, а прогнозують сонячний і теплий день — у телефоні все одно повинен бути номер рятувальної служби. Місцевої чи ні — неважливо, інформацію про небезпеку чи прохання допомоги все одно передадуть рятувальникам потрібної ділянки. Якщо вас застала негода в дорозі, а повернутися ніяк через певні причини — за можливості варто розбити табір. І при цьому постійно рухатися — навіть по колу.

“У горах вас може раптово накрити туман. За секунди знайоме місце стане геть незнайомим, зовсім відрізнятиметься. До того ж у Карпатах погода змінюється за 5 хвилин — зараз ще тепло, сонце зайде — буде страх, як холодно. І прогнози про те, що йтиме дощ, у горах завжди справджуються. Часто починає погода псуватися гірше, ніж передбачали синоптики. Тому коли йдете в гори — очікуйте, що справдиться найгірший прогноз погоди”, – каже наша співрозмовниця.

Оксана зауважує: до снігу також потрібно бути дуже уважним, оскільки один необережний крок може спричинити лавину. “Я спілкувалася з працівниками метеостанції й дослідником, який проводить лавинні дослідження. То він зізнався, що ніхто цього звіра, якого називають лавиною, не вивчив. Пробують спрогнозувати її, дослідити, але буде правильно сформулювати так: зимою в Карпатах — лавини”, – зазначає туристка.

У гори з собою краще брати бензин; примуси, рідини та навіть найбільш сухі гілки, які тріщать, перестають загорятися навіть при нульовій температурі. При виборі їжі (якщо прогнозують великий мороз) варто врахувати ризик залишитися без продуктів. Одного разу це сталося ув Оксани з групою: в них замерзли сухофрукти, цукор, сало стало нібито каменем, сухарі також були неймовірно тверді й непридатні до вживання. Тоді вся команда їла бублики — єдиний харч, який можна було відкусити та розсмоктати.”Між мною й ведмедем — тканина намету. І раптом він стає на задні лапи й ричить”.

Оксана Корсун каже, що погода в Карпатах справді більш небезпечна, ніж дикі звірі. На сьогодні зустріти дикого кабана чи оленя фактично неможливо, вовка — тим паче: щойно про нього дізнаються (навіть із чуток) — починається неофіційне полювання. “У Карпатах ми вже не можемо зустрітися з дикими звірами. Побачити кабана — це величезна рідкість. Колись ми з подругою удвох підіймалися на гору — побачили двох вовків. Підлітки, обидва худі, потріпані — вони бігли за метрів 50 від нас. Але щоб вовки напали на людину — це величезна рідкість. Якщо людина у горах помре, то навіть тоді вони кілька днів поспостерігають за тілом і лише після того, за 2-3 дні, можуть обгризти його”, – каже мандрівниця. Зате в румунських Карпатах серед ночі їй довелося лежати поруч із ведмедем — усього за кілька сантиметрів. Тоді тварина просто зайшла на свою територію, оскільки почула аромат шашликів, які смажили туристи перед групою Оксани.

“Я прокидаюся від того, що якась дуже дивна тиша настала. І раптом якесь сопіння, а потім — ніби порикування. У мене волосся на голові заворушилося. З’ясувалося, що він просто забрів до нас через запах їжі. І раптом я чую, як за кількасот метрів, де була інша група туристів і будиночку, щось починає свистіти. Ведмедю звук дуже не сподобався — він стає на задні лапи й ричить. Але потім кудись подівся”, – згадує вона. Лісничий, який зранку прийшов до групи Оксани, порадив наступного разу відлякувати ведмедя різким спалахом світла на фотоапараті або факелом. Також радив вилізти один одному на плечі й зобразити більшу тварину, аніж сам ведмідь. Але порадив не сильно лякатися — ведмідь не хотів нападати, оскільки поводив себе мирно. Максимум — міг би торкнутися туристів лапою, щоб побачити, що вони таке. Хоча чим би тоді закінчився переляк для них — невідомо.

“Чоловік покинув подругу серед гір. Вона б померла за кілька хвилин, навіть якби той повернувся”.

Оксана каже, що під час планування поїздки у гори потрібно врахувати склад компанії. Якщо там немає одного лідера чи досвідченого туриста — краще не ризикувати нічиїм життям.

“Пам’ятаю, на олімпіаді ми з дітьми йшли на Говерлу. Дуже хотіли перемогти, але нас раптово накрив дуже густий туман — найгустіший, який я взагалі бачила у своєму житті: ти руку протягуєш вперед, а долоні й не бачиш. Ми групою продовжили шлях все одно, аж раптом з туману з’являється дві постаті: чоловіка й жінки. Остання сидить, а чоловік стоїть над нею. І раптом нас побачив — і каже: “О! От, добре. Я вам лишаю її — то моя подруга. А я на Говерлу збігаю, тут недалеко — 700 метрів”. Я тоді дуже здивувалася, але ще більше розізлилася через таке нахабство: він у туман покидає замерзлу дівчину на незнайомих людей. Видимість — менше метра, він би просто не знайшов дорогу назад. А якби якимось дивом знайшов — то вона була б уже мертва”, – каже наша співрозмовниця. Дівчину в стресі, повністю знесилену та розгублену, довелося вести назад до людей групі Оксани — діти вирішили відмовитися від участі в спартакіаді, але допомогти незнайомці.

Хочете перевірити, чи витримаєте похід у гори? Дочекайтеся бридкого дня!

Оксана Корсун зауважує, що більше ніж 90% туристів насправді не готові до підняття в гори. Тому щоб прокачати своє уявлення про Карпати, пропонує підготовчу вправу.

“Чекаєте найбільш холодного, противного дня. Бажано, щоб йшов дощ. І йдете й проводите на вулиці годин 7-8, не заходячи ні в яке приміщення. Відчуйте все це”, – радить туристка.

Після цієї вправи, на її пам’яті, 95% охочих відмовляються від гірського відпочинку.

Дешево та правильно: зібрати “гірські” речі можна у вашій шафі.

Наша співрозмовниця пригадує, що часто новачки витрачають тисячі гривень на непотрібний у горах одяг. І найчастіше такі елементи взагалі непридатні для гірських підйомів.

“Теплі куртки — це не тонкі куртки, які можна надягнути у прохолодний вечір. Куртка має бути легка й не повинна промокати. Ще одне правило — ніяких гірськолижних курток. Це найбільш непотрібна річ, яку беруть найчастіше. Така куртка непридатна до використання в горах, вона не зігріє”, – розповідає жінка. Ще одна незамінна річ у шафі — флісові чи шерстяні светри, гольфи під шию, термобілизну. Натомість табу для гір — це комбінезони.

“Підійдуть лише напівкомбінезони — штани з підвищеною талією або такі, які закриватимуть спину. Можливі комбінезони на підтяжках, але у жодному випадку не суцільні. Дівчатам вони гарантують незручність і проблеми на морозі”, – акцентує Оксана.

Пані Корсун радить взяти з собою кілька запасних пар шкарпеток. Навіть якщо ви йдете у гори лише на кілька годин чи на добу — їх можна надягнути для більшого зігрівання ніг. На слизькій поверхні шкарпетки можна надягнути поверх взуття — і пройти буде набагато легше.Обов’язковими для походу в гори є рукавички. В ідеалі — такі, що не промокають. Їх краще пристебнути до куртки, якщо ж такої можливості немає — зв’язати між собою довгою резинкою, щоб не загубити. Саме обмороження кінцівок найчастіше отримують альпіністи й туристи.

Чи варті Карпати ризиків?

Досвідчена туристка каже: побачене в Карпатах неможливо забути, а гори можуть полонити на все життя.

“Пам’ятаю, як ми з групою піднялися вище хмар. Просто під нами — ніби полотно: біле, скрізь, настільки гарно, що просто подих забиває. Заради цього, думаю, варто зробити крок вперед і піти в гори. Але це має бути усвідомлений вибір, — якщо ви хочете просто напитися алкоголю, то навіщо їхати далеко? Тим паче гори не пробачають помилок”, – зазначає вона.